Твереза Славутчина
 

Створення МРГО «Твереза Славутчина»

Нещодавно в місті Славута з'явилася нова громадська організація з інтригуючою назвою «Твереза Славутчина» — одна із первинних ланок аналогічної Всеукраїнської організації «Твереза Україна». Допоки завершується її юридичне оформлення, ми вирішили зустрітися з людиною, яка відважилася взятися за таку складну проблему, а втім уже знайомим багатьом славутчанам юристом Анатолієм Івановичем ПОЧЕКЕТОЮ.

— Що спонукало Вас створити таку організацію?

— Це рішення приймалось не спонтанно. Останніми роками я все більше замислювався над тим, як позитивно впливати на своїх дітей? Як уберегти їх від тих спокус, які так інтенсивно плинуть із екранів телевізора, з оточуючого їх страшного середовища?

Нарешті я збагнув, що головна «реклама» для дітей — це приклад мого особистого життя. Необхідно міняти себе. У цей же час (влітку 2005 року) старший син привіз із Києва диск із лекціями В. Г. Жданова «Алкогольно-наркотичний терор», «Руський хрест» і запропонував жити тверезо. З великим захопленням ми всією сім'єю продивилися ці та інші диски й розпочали роботу над собою та пропонували іншим цю правдиву інформацію про геноцид нації, про вплив алкоголю на організм людини. Ми прочитали книги Ф. Г. Углова «Серце хірурга», «В полоні ілюзій», «Людина серед людей», і, звичайно, зміцнила наше прагнення до тверезості зустріч у Севастополі з самим професором В. Г. Ждановим, О. М. Маюровим та іншими видатними особистостями тверезницьких рухів Росії, Білорусі та України.

Слухаючи розповіді і бачачи реальні результати роботи цих рухів, а ще пройшовши курси «Мистецтво тверезого здорового способу життя», разом із однодумцями і вирішили створити таку організацію в Славуті.

— Чи не лячно було братися Вам за вирішення такої одвічної проблеми — викоренення негативних звичок, коріння яких іде від народних традицій і уже «в'їлося» в кров нації?

— Повністю осмислюю це і готовий до роботи. Тим паче, що маю величезну підтримку сім'ї та друзів — однодумців. А ще благословив нас на цю нелегку справу благочинний УПЦ району П. Л. Мельничук. Страшно інше. Поки ми міркуємо, накопичуємо знання і передаємо їх людям, величезна машина алкоголізації, наркотизму, тютюнопаління через інстинкти молоді (в основному) та за допомогою великих грошей нищить тисячі людських душ. Скажу по-іншому. Боюсь того, що не встигнемо запевнити багатьох людей в тому, що цікавіше жити тверезо, і втратимо їх. Адже сьогодні немає таких сімей, в яких відсутні малі чи великі проблеми: внутрішні сімейні негаразди, психологічний, нервовий та фізичний розлад здоров'я дітей. Боляче те, що ми це бачимо, підсвідомо розуміємо і навіть багато хто плаче від цих проблем, але ніхто нічого не робить, аби щось змінити. На превеликий жаль, у багатьох родинах уже давно «не працює» мудрість жінки, матері, зникає сила волі чоловіків, щоб призупинити це самоотруєння і самознищення. А ще прикро, що багатовікові знання видатних науковців, практиків (медиків, соціологів, педагогів) закриті і (певно, з метою знищення нації?) до широкого загалу людей не доводяться. Отож, буде ще страшніше, якщо ми цього лиха не зупинимо!

— Ви маєте рацію. Бо торгівля алкогольними «напоями» сьогодні перевершує всі сподівання людей. Справді, бачимо розквіт алкоголізації населення. Та невже Ви такий наївний, що вірите в можливість «Тверезої Славутчини» повернути славутчан до іншого життя, допомогти їм збагнути вищий смисл його?

— Ніякої наївності. Я ж сказав, що є величезний, віковий досвід тверезницького руху. Є наші колеги і соратники у двох третинах країн світу, які живуть тверезо і подають нам приклад, як треба жити. Є історичні факти, які підтверджують, що наші пращури жили тверезо, народжували і виховували здорові покоління. У них були міцні родинні стосунки, повага до батька, матері, пошана до праці вчителів, лікарів і всіх, хто дійсно працює, а не тих, хто легко заробляє гроші й так само легко витрачає їх на різні спокуси. Споконвіку в українській сім'ї на першому плані була духовність, а не гроші та влада над іншими. У нас же таке міцне коріння! Нашим людям потрібно лише нагадати про це, відкрити правду про нищівну силу алкоголю, тютюну, інших наркотиків. Поряд із широким тверезницьким рухом — а я впевнений, він такий буде! — ми змінюватимемо закони і правила, які будуть спонукати жити тверезо.

— Чому ж люди шукають втіху у спиртному?

— Мабуть, тому, що в ньому бачать вихід і вирішення своїх проблем. Люди п'ють, коли їм весело і коли у них горе, п'ють, коли виграла улюблена команда з футболу і коли програла. А звикаючи до алкоголю люди не розуміють, що це не втіха, це — запаморочення.

Вчені-медики, такі як всесвітньовідомий академік Ф. Г. Углов та інші, бачать, від чого помирають люди — від тютюну, від горілки! — і своїми спостереженнями за тими життєвими прикладами доводять, що немає «безпечних норм» отрути. Алкоголь є алкоголь! І як би ви його не пили — «культурно», з красивих пляшок по «5 крапель» чи зустрічаючи друга, результат один — мозкові клітини знищуються і вранці зливаються в... унітаз. Кишечник, печінка спалюються й створюють «добрий» грунт для всіх хвороб, які існують. А головне — людина, яка знищує себе, не може повноцінно думати, приймати правильні рішення. Які б ви тости за столом не говорили — «За милих дам», «За здоров'я іменинника», «За мужчин» — якщо ви випиваєте отруту, то отруюєте себе. Не тільки фізично, а й духовно.

Звичайно, простіше вколотись (випити, обкуритись) і забутись, ніж вирішити питання сім'ї чи займатись вечорами з сином і донькою.

— На що ж Ви сподіваєтесь?

— Вірю, що кожна людина, яка губить своє здоров'я в горілці, прочитавши ці слова, рано чи пізно замислиться: «Боже, а як я живу?! Невже цій багнюці немає кінця? Хіба я не можу за прикладом інших зупинити своє добровільне самознищення?» Хто раніше, а хто пізніше — все-одно, я впевнений у цьому, дійде до висновку, що своє життя необхідно цінувати.

— Але ж уже багато грандіозних планів у боротьбі з алкоголізмом зруйновано...

— Той, хто думає, що це чергова кампанія боротьби з алкоголізмом, помиляється. Людям необхідно знати правдиву інформацію про всі аспекти тверезницького руху і взагалі тверезого життя. Це не один захід чи якісь засоби заборони. Це набагато більше і глибше. Це — тверезий світогляд, знання про свій організм, це розуміння того, що нас планомірно знищують шляхом витруювання духовності, материнства, гідності, доброти. Хіба не було в українців тверезих вікових традицій спілкування в рідному домі, проведення веселих спортивних змагань на природі тощо?

— Де ж була та відправна точка, від якої Ви почали думати про створення «Тверезої Славутчини»?

— Відправною точкою, мабуть, стало те, що коли я відверто почав говорити про це вдома, серед родичів, на роботі, в колі знайомих, друзів, мої думки знаходили в основному позитивні відгуки. Протягом півтора року ми обмінювались відеолекціями Жданова, Маюрова, Малишева, Кривоногова. А з 24 по 28 листопада 2006 року в Славуті вперше пройшли заняття Народного університету тверезого здорового способу життя на базі ЗОШ №5. Ці заняття проводив Федір Михайлович Калінчук — член МНАТ, професійний викладач за методикою вітчизняного вченого Г. A. Шичка. Він уже з 1989 року по всій Україні проводить лекції, заняття щодо долучення людей до тверезого, здорового способу життя. Щоб коротко, то методика Г. A. Шичка — це спалювання своїх недоліків на вогнищі своєї совісті. Можливо, це звучить образно, але дуже точно. До речі, в Славуті за 5-6 днів п'ять сімей оволоділи цією методикою і зараз живуть тверезо. Саме ці родини и зібрались 6 травня цього року на установчі збори і створили громадську організацію «Твереза Славутчина».

— Хто ж Ваші однодумці?

— Це — педагоги, лікарі, просвітницькі працівники. Люди, які змінили себе, впливають на своє оточення, тобто своїм прикладом показують, що треба жити повноцінним життям, а не гинути в «культурній», чи, тим більше, в безкультурній формі. Це ті люди, які дійсно бажають щось змінити в цьому світі до кращого.

Незабаром на презентації нашої громадської організації ми детальніше розповімо громадянам Славути, задля чого об'єднуємо свої зусилля. Шляхом проведення зустрічей в трудових колективах, школах плануємо доводити інформацію про шкідливість пива, всіх алкогольних «напоїв», тютюну, вплив цих отрут на мозок та інші органи людського організму. Плануємо розповсюдження своїх листівок, газети, покази відеолекцій активістів тверезницького руху. Передбачається організація і проведення занять в Народному університеті тверезого здорового способу життя. У нас є письмовий дозвіл професора В. Г. Жданова використовувати фільми, автором і учасником яких він є, для трансляції на місцевому телебаченні. Як ви знаєте, показ деяких таких фільмів, завдяки адміністрації ЗАТО «Прогрес» і ТРК «Контакт-Славута», уже відбувся.

Надіємось, що найкраща в духовному і виховному плані газета «Трудівник Полісся» на теренах нашого краю буде також підтримувати нас, надаватиме можливість друкувати нашу інформацію.

— Що хотіли б Ви зараз сказати землякам?

— Дорогі друзі! Прочитавши це інтерв'ю, не залишайтеся байдужими — творіть добро! Сядьте в родинному колі, згадайте своїх рідних, близьких і порахуйте, скільки їх пішло на той світ через це пійло, через тютюн, наркотики. А може, бачили горе по сусідству, в колег, знайомих. То чи треба ще нам якусь війну чи голодомор? Ні, ця війна вже йде багато років. Нас знищують, а ми цьому допомагаємо. Вигадуємо всілякі причини, щоб випити, тости, пісні, фільми і анекдоти. І сміємось... самі з себе. А чи потрібно це нам? Чи не з «культурного» пиття у нас сьогодні на кожному кроці йде підміна дійсної дружби на дружбу «собутильників», втрачаються справжні цінності? Чи, може, не через це ми даємо і беремо хабарі та могоричі, ще й вважаємо, що так «прийнято», мовляв, усі це роблять? Врешті, останнє — скільки ж ми будемо спокійно читати статистику про смерті, травмування покалічених людей із-за смердючої оковитої?

— То майбутнє — за тверезими людьми?

— Безперечно! Людина, яка отруюється алкоголем і тютюном, вже не в змозі діяти, щось реально аналізувати, тверезо мислити. Скиньмо із себе це багно, будьмо людьми! Люди добрі, давайте жити тверезо — ми спасемо себе і своїх дітей! Невже серед нас є такі, хто цього не розуміє і не відчуває? А кому не байдуже те, про що ведемо мову, приєднуйтесь до нас. Живіть ТВЕРЕЗО!

Інтерв'ю вела В. МАЛЬЧУК.

Газета «Трудівник Полісся»,
№21 (1690), 18 травня 2007 року.